ALERT! Це верхній запис, а "брєдік" by myself в ЖЖ - він далі :)

Не знаю, чи є якийсь сенс в цьому пості, адже інформація про мене та мої захоплення вказана в моєму в профілі. Тим не менше, якщо у вас виникли до мене якісь запитання (наприклад, з приводу політики додавання у друзі) - ласкаво прошу сюди. Пост буде інколи доповнюватися інформацією в разі потреби. До речі, якщо я вас не знаю, а ви вирішили мене зафрендити - будьте ласкаві залишити тут свій комент: розціню це як жест ввічливості, а ви не пройдете за прискореним маршрутом ботів.

Ще одна ремарка: інколи (або часто - кому як здається) я пишу в ЖЖ про свої враження щодо продуктів від індустрії різноманітних розваг і виставляю оцінки. За той час, що пройшов з моменту створення ЖЖ, змінилося кілька систем оцінювання (а починалося все з "оцінки відсутні"), які за потреби можна глянути тут:

( Попередні системи оцінювання )

Поточна система:

1. Графа "Вердикт" - короткий підсумок
2. Ще коротше - оцінка "Smith Says", що визначає якість продукту: Awesome, Pleasant, Mediocre або Lousy

Ну і наостанок, хотілося б попросити вас бути максимально ввічливими в коментарях, але такого не буває, тому keep enjoying every single piece of fun over there. 

Приємного читання.

На численні прохання - ось вам мій віш-ліст. Я знаю, знаю, скільки коштують певні позиції - але ж ми говоримо про мої бажання, правильно? :) І, раз мріяти не шкідливо, отримайте! Позиції, виділені жирним шрифтом, цікавлять мене на даний момент найбільше. Ну і не аврто забувати про "маленькі" подарунки, там "посмішка, хороше слово, поцілунок бла-бла". Все, я припиняю балакати, ось список...( Ви все ще хочете побачити його?.. )

Остання серія Castle - не просто кльова, вона, мабуть, найкраща за всі півтора сезони. Хтось, звісно, може сказати, що мені просто дуже сподобалися алюзії на геніальний Firefly, та насправді, не тільки це. По-перше, одним "Світлячком" алюзії не обмежуються, по-друге, кльові жарти, по-третє, вампірська тема. Well done! Хоч Castle і дещо губиться на тлі кількох інших серіалів цього ТВ-сезону, та все ж залишається приємним "видивом" (захотілося вигадати якесь слово на манер "чтива") для довгих карантинних вечорів.

=======================================================================================

Якщо ж виділяти якісь серіали окремо, то мій ТОП-3 виглядає наступним чином:

1. FlashForward. Дуже сильний старт, якраз той випадок, коли нову серію чекаєш з нетерпінням, а після неї певний час перебуваєш під wow-враженням. Я, звісно, розумів, що ажіотаж, який передував прем'єрному показу, був неспроста, але не очікував, що у ABC вийде такий якісний продукт. Поки що найкращий старт-ап (до виходу V) і найцікавіший ongoing-серіал (не в останню чергу завдяки "новизні").

2. Lie to Me. Кел Лайтман шле привіт усім, хто розчарувався у серіалі. Початок другого сезону відчутно сильніше всього першого. Зроблено правильний крок в сторону драми і акцент на стосунках Кела з його оточенням. Додайте трохи менше передбачуваності та непогану роботу камери - і отримаєте другу приємну новину цього сезону.

3. How I Met Your Mother / Dollhouse. Нехай вас не вводить в оману третє місце, HIMYM все рівно залишається одним з моїх найулюбленіших. Стабільність за високої якості - велике діло, хіба що моментами герої стали трошки перегравати. Що стосується "Лялькового Дому", видно, що геній Уідона отримав більше свободи - з кожною новою серією серіал стає все краще, хоч декого може дратувати необхідність складати епізоди та події в одне ціле. Втім, Уідон ніколи і не "розжовував" глядачеві всього.

А у вас який ТОП-3?

=======================================================================================

На Турбофільмі, який активно розвивається (скоро там буде таке) і де я часто дивлюся серіали, виклали три сезони Skins ('Молокососи"). Я продивився перший сезон, що складається з дев'яти серій, і почав дивитися другий, але там мене вистачило тільки на дві. Серіал розповідає про життя британських підлітків. Skins - таке собі поєднання британського варіанту (якби він існував) чудесного фільму "Краса по-американськи" і Californication для маленьких. Ну там - наркотики, секс, проблеми в сім`ї, їдкі жарти тощо.

Звісно, серіал вийшов гірше, ніж якби ми мали якісно зроблений описаний мною вище гібрид. В першу чергу тому, що автори не цураються нудних і непотрібних "соплей", а герої прописані не так глибоко, як того хотілося б. Тим не менше, за подіями на екрані спостерігаєш з певним інтересом. Плюс!, там є серія, де герої їдуть на навчальну практику в Росію - горілка, ведмеді, балалайка і Анка з сокирою в комплекті. Ну і не можна не відмітити хороший фінал сезону. Та, дивлячись правді в очі, рейтинг на IMDB (8.9/10) відчутно завищений. Серіал можна подивитися у вільний час і отримати від цього задоволення, та навіть у тінейджерів будуть альтернативи.

Вердикт: у вас є час і вам цікаві серіали про/для тінейджерів? - приємного перегляду.
Smith Says: Awesome / Pleasant / Mediocre / Lousy

Тиждень назад ми з моєю дівчиною відсвяткували рік, як ми разом, і вона подарувала мені фліпчарт, який я давно хотів, але все ніяк не доходили руки його придбати. Тому я прибрав на своєму "робочому місці" і акуратно "присобачив" його до системного блоку. Вийшло таке:



У вас що з робочим місцем?
П.С. Моє ревью FIFA 10 можна почитати тут.

Народ, який чекав рецензії на "Зов Припяти" на АГ.ру, буде повністю задоволений, особливо та частина, яка завмерла в очікуванні лулзів. Хоча тепер рецензію писав не Номад (а ось цей товариш), на гру, очікувано, вилили стільки бруду, скільки змогли і навіть трохи більше.

Але, власне, найкумедніша частина почалася пізніше, коли народ прочитав статтю і пішов коментувати її.

Власне, тут потрібно йти за насінням/попкорном/пивом тощо і сідати читати це прекрасне (себто, коментарі). На тлі оцінки відвідувачів (80 до виходу ревью, 76 зараз), сама стаття, вже навіть виправлена згідно з коментарями, та оцінка, що АГ.ру поставили грі - просто шикарні. В що автор статті грав два тижні, не зовсім зрозуміло.

Нова стаття - з закритого івенту "Софтпрому", includes інтерв`ю з segal  Тисніть на картинку.

Окрім того, невеличке опитування. Якими ресурсами на ігрову тематику ви користуєтесь найчастіше, і дизайн якого з них вам найбільше до вподоби?

Трохи геніального з коментарів до рецензії на "ЗП": "А атмосфера, вселенная сталкера работает день и ночб на разрабов, они ее тоже просрут, и чем мы тогда ответим Half-Life, правильно ничем, тупо пипл хавает! как говорил Богдан Титомир!" Слушай Титомира, мудак, да, наш ответ америкосам, да?!

Ми, до речі, сильно обігнали всі інші профільні ресурси, навіть незважаючи на те, що відеоогляд у нас вийшов із затримкою (подивитися/скачати можна тут) - ні АГ, ні СтопГейм, ні ГеймсЛайф досі не опублікували свої рецензії. А у нас вже набігло більше 410 коментарів, які можна читати через десять в пошуках лулзів, ага.

В інших новинах - потрапив в число 140 перших, акредитованих на MediaCamp '09. Подивився на дату, допетрав, що збігається з "Игромиром", розслабився. Звісно, існує вірогідність, що я справлюсь за 5-6 число і повернуся назад, але вона прямує до нуля. Хтось ще збирається на МедіаКемп? Або ще такий варіант - хтось, можливо, хоче туди потрапити і вміє складати буковки в слова, а слова - в речення?

And high up above or down below
When you're too in love to let it go
But if you never try you'll never know
Just what you're worth

(c) Fix You by Coldplay

When the tears fall away
And there's no conversation
There's nothing left to break
That's not already broken
You're staring into space
And every inch of silence
Been standing here for days, and days
Said it all
Nothing to say at all
Nothing to say that matters
Haven't we heard enough?

(c) Said it All by Take That

Все, що крутиться в голові. В сенсі, взагалі все, більше нічого.

Останніми днями стоїть така чудова погода, майже ідеальна осінь - хіба що інколи занадто прохолодно. Сонечко яскраве, листя жовте, повітря чисте. Схоже на весну трохи - але й не весна, просто красива осінь. Ну, знаєте, є красива осінь з дощами, а є така. Дуже кльово саме в таку осінь їхати пізнім ранком або вдень, в майже порожніх електричках, з відкритою хвірткою, нікуди не поспішаючи. Прямо голова очищується від всього, проблеми вже не видаються великими, сидиш і посміхаєшся - такий собі moment of pure happiness, чесне слово. Потім йшов по вулиці і всім посміхався, усвідомлюючи, що декому видаюсь ідіотом, але зовсім не звертав на те уваги. І це, по-моєму, кльово.

Давно хотів написати на цю тему, та все щось заважало. Та й зараз, в принципі, простиня тексту далі- лише невеличкий зарис, мої думки, викладені в буковках, ще й не зовсім зв'язних - а не великий аналітичний матеріал. Говорити ж будемо про спеціалізовані онлайн-ресурси, що пов'язані з іграми (звісно, все, що написано нижче, стосується лише тих ресурсів, які можна віднести до російськомовного сегменту інтернету; україномовний - зі зрозумілих причин - опускаємо, англомовний - зовсім інший рівень).( Wanna read more... )

Поки качалася перша серія другого сезону Dollhouse, який стартував вчора, я нарешті подивився тринадцяту серію першого сезону. Її, нагадаю, не запустили в ефір, виклавши на DVD з серіалом, в розділі бонусів разом з першою версією пілотної серії. Epitaph One - щось на зразок spin-off episode, події якого розгортаються у 2019 році, а головні герої розбираються з тим, що натворили впродовж дванадцяти серій і ще десяти покритих для глядача таємницею років мешканці Лялькового будинку. Як не дивно, епізод чимось нагадав шикарну дилогію "28 Days (Weeks) Later". До речі, коли знімали Epitaph One, ще не була відома подальша доля серіалу, тому зараз, коли Dollhouse продовжили на другий сезон, події розгортатимуться за дещо іншим сценарієм.

Сама ж серія чудесна. Їй потрібен певний час на розкачку і введення глядача в курс подій (нова обстановка, нові головні герої), але Уідон в черговий раз підтвердив свій неймовірний талант. Тут є все - екшн і нагнітання страху, філософські роздуми і похмура, але з нотками оптимізму кінцівка. Навіть природа, здається, відчула це і яскраво підкреслила завершальні хвилини сонцем, що виглянуло з-за хмар. Варто відзначити і хороший акторський склад. Браво, Джош! А тепер - гайда дивитися другий сезон.

P.S. Опублікована друга частина моєї статті "В гостях у GSC Game World".

Unbelievable derby ( 6 goals here ) and the final one:


Also, taken from caughtoffside.com, for all those who like to cry: "Well city scored in the 90th min after board had been raised for 4min – so the time to finish celebrating – restart gets added – and the sub is 30 sec standard so quit crying – how did city deserve a draw when at on point in the second half united had 80% of possession – they were gifted two goals – and got what they deserved – sweet f.a!"

Можливо, саме таким буде в майбутньому Ігрожур (inb4 krides - пора звідси тікати!1):


Поки, втім, маємо наступне: міні-превью "S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat" і перша частина статті "Знайомство з розробниками: GSC Game World" Читайте, коментуйте.

Отак непомітно промайнуло літо, настала осінь - а значить, ми знову можемо розслабитися увечері після важкого дня на навчанні та/або роботі, переглядаючи улюблені серіали. Тож подивимось, що для нас приготував цей сезон.

Почнемо, як новий навчальний рік у школі - з повторення пройденого. До дати, вказаної в дужках, треба додавати ще день - зазвичай, на eztv.it (який, до речі, оновлювали півліта) та mininova.org (два ресурси, з яких можна "оперативно" качати серіали) епізоди з`являються ранком наступного дня. Субтитри - протягом тижня, залежно від серіалу, їх можна знайти на багатьох ресурсах, наприклад, tvsubtitles.net Ще один цікавий лінк - turbofilm.ru (ідея: перегляд серіалів онлайн) - подивимось, як далі буде розвиватися цей проект: поки він виглядає досить переспективно. На цьому поки все, повертаємося до списку - зазначу тільки, що я писав його відповідно до своїх "очікувань" і планів, ви ж відписуйтесь в коментах щодо своїх.

Отож, стартуємо ми разом з Fringe - Season 2 (17 вересня). Далі йде потрійний удар у вигляді неймовірного і просто одного з моїх найулюбленіших серіалів How I Met Your Mother - Season 5 (21 вересня), а також Castle - Season 2 та House M.D. - Season 6. Через два дні в ефірі стартує єдиний у списку "новачок" - серіал, на який покладають багато надій і в якого була доволі агресивна рекламна кампанія: Flash Forward - new (24 вересня). Наступного дня нас чекає продовження історії від Джоша дай-йому-Бог-здоров`я Уідона: Dollhouse - Season 2 (25 вересня). Передостаннім стартує Californication - Season 3 (27 вересня). І закінчує список Lie to Me - Season 2 (28 вересня). Хороший сезон, нічого не скажеш.

Окрім того, не треба забувати про те, що взимку покажуть IT Crowd - Season 4, плюс я вже дійшов до другого сезону Desperate Housewives (цієї осені стартує шостий сезон), почав дивитися The Wire (у якого, нагадаю, найвищий рейтинг на imdb) і - якщо буде нагода - гляну The Sopranos. Не кажучи вже про те, що по ходу сезону можуть розкритися інші варті уваги серіали.

Ну а поки я завів собі маленький записничок, куди викладатиму цитати з серіалів, які мені сподобалися найбільше. Він поки не надто заповнений, але, сподіваюся, згодом розростеться. Якісь пропозиції щодо його наповнення? Пишіть в коменти. Приємного перегляду!

Стояв на кухні, їв кавун і слухав у піввуха радіо, де Юлія Тимошенко розповідала, яке світле майбутнє нас чекає (завжди дивуєшся, скільки все-таки слів можна поставити у форми умовного способу та майбутнього часу!). Доставила обмовка "Ми з вами - і мені приємно це відзначити - забрали у шахтарі... у шахраїв..." Цікаво, почнуть її гнобити на мітингах ПР за таке чи ні? :)

А все тому, що треба вірити Тедовій мамі.

Повернувся вчора увечері з пробіжки, повністю задоволений собою (10 кіл навколо стадіону разом з розминкою заняли 20 хвилин), і сів писати статтю. Пішло непогано, до другої ночі я вже зробив трохи більше третини роботи і навіть думав, чи не закінчити на цьому і піти спати. "Nothing good ever happens after 2 a.m. (c)", - невтомно нагадував мені мозок, але я вирішив, що годі відкладати все на потім - і продовжив писати. Зрештою, крапку у все ще чорновому, але вже майже готовому варіанті я поставив о шостій ранку, загальмовано спостерігаючи прохолодний красивий світанок. Вирішивши, що нема сенсу у двогодинному сні, я зібрався і пішов... бігати на стадіон. Ну, ви ж пам`ятаєте, всі рішення, які приймає мозок після другої ночі - неправильні рішення... Вибігавши через силу звичайну норму і вклавшись у двадцять п`ять хвилин, я повернувся додому і пояснив мамі вживу те, що не зміг до цього телефоном - в чому суть картини "Увімкнений ноут, три пляшки пива, закриті ззовні двері і Денис, якого нема вдома о шостій ранку". Ранкова пробіжка і душ освіжили, та варто було сісти за стіл, як спрацював тригер і в голові зашуміло. Тому я вирішив піти поспати годинку, що залишалася в мене в розпорядженні за умовним розкладом дня. В результаті, я проспав на п`ятнадцять хвилин, нагиркав на брата, хоч він мене і розбудив, виявив, що забув взяти у мами гроші - і поки намагався "роздуплитися", що до чого, спізнився на електричку. Довелося їхати іншою, підвищеного комфорту і, відповідно, дорожчою, але заснути мені так і не вдалося, хоча втома відчувалася. На пару я запізнився на 15 хвилин, а сама пара - за дивним збігом обставин! - була у пана Кашпіровського, і я був змушений витримати годину зомбування. Після обіду втома почалася даватися взнаки сильніше, доводилося постійно прикривати свої позіхання. Зрештою, я чомусь вирішив, що треба поспішити на електричку на 16:10 і - раптом! - вона виявилася повністю забитою (я вже давно в таких не їздив), а чекати півтори години наступну вже не було сенсу. Піт річкою (хоча антиперспірант від Nivea гідно вистояв, тут може бути і ваша реклама!), тіснота неймовірна, хтось ходить по ногам - по моїм новим файним шузам!, засинаєш стоячи, лінь така, що навіть не хочеться заглянути в ці декольте справа, зліва і навпроти. Вивалившись зрештою з цього пекла, я був настільки неуважний, що нормально не поздоровався зі знайомою, але все це перебивала і тішила думка про те, що скоро можна буде розслабитися вдома. Як би не так! Батьки поїхали на дачу, не залишивши братові ключів, і поки він грався на вулиці у волейбол, я (ганьба!) ботанив дифрівняння на лавці під будинком. І головне, стаття все ще не закінчена повністю.

Коротше, як там казав Лєрмонтов - "Наша публика так еще молода и простодушна, что не понимает басни, если в конце ее не находит нравоучения"? Так от, любі друзі, ось вам мораль: "when it's 2 am just... go to bed" (c)

В Укртелекомі працюють цікаві люди. Вчора пізно увечері раптом пропав на деякий час інтернет, сьогодні зранку приходить на електронну пошту лист наступного змісту:

З рекламою у нас щось явно не в порядку. Звісно, з пивною а-ля "Десант. Зустрів бойового товариша - поповни боєкомплект!" (чи якось так) - все ще терпимо і навіть викликає посмішку, та й соціальна зробила відчутний крок вперед. Набагато більше дратують і дивують інші види реклами. Тато інколи використовує російське слово "мраки", так от, там - повні "мраки".

Врахуйте, я не маю на увазі ту фігню, яку можна побачити в метро і на стовбах - це окрема, дуже цікава і весела тема, вся ця реклама допомоги з рефератами, пікаперських тренінгів і різноманітних курсів просвітлення та швидкого отримання грошей. Залишимо її осторонь, як і білборди з побажаннями на День народження та випадки, ідентичні вже класичному прикладу - "Туш для повій" (!). Йдеться про рекламу на зразок "Якщо ви не з нами - ви з ними", яка висить в переході метро (Хрещатик - Майдан). Ідея, виконання, посил - "мраки"... І це не єдиний випадок, це впадає в око і дратує постійно. Діліться прикладами в коментах.

Ну і не можна не згадати про політичну сторону питання. Яценюк надумав змінити дизайн своїх білбордів, додавши туди жовтого/зеленого/голубого кольору. "Країну врятують освічені здорові люди!" - розповідає нам один з таких. В результаті п`ятихвилинного обговорення, prosto_mishka  вирішив, що проголосує за нього тільки тоді, коли на третьому етапі передвиборчої кампанії з`являться білборди з написом "Ви всі ***!", бо це - ознака чесності кандидата. Та вже якщо чесним - то до кінця, вирішив я і подав, вибачте, ідею напису: "Ні х*я не врятує країну". Красиве завершення кампанії - раз, символічно, бо слоган задом наперед (приказка про хотіли і вийшло) - два. Все таки, пане Арсенію, більше конкретики і нормальну програму, менше пафосу і "людини за гратами" на білбордах. Передові рекламні технології (в лапках чи без) в нашій країні в черговий раз не спрацьовують... (остаточно скажемо після виборів, звісно)

Поки в Могилянці вже встиг розпочатися новий навчальний рік (перші контрольні, перші практики, перші п`янки, перший секс з власним темпланом, під час якого потрібно задовольнити бажання кількох предметів, що збігаються у часі...), а школярі активно святкують - новоявлений спудей Павло Шаповал akagebriel  відзначає вісімнадцятий День народження. Що ж, така дата! - є над чим подумати, чим він активно намагається займатися на першому плацу НаУКМА. Pic related:


Ну і вітаю всіх з "офіційним" відкриттям навчального сезону, let the brainfucking begin!